Розділи
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
| ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв. |
| І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета. |
| Але Ной знайшов милість у Господніх очах. |
| Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив. |
| І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета. |
| І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він. |
| І зробив Ной усе, як звелів був Господь. |
| А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі. |
| І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу. |
| Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними, |
| І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було. |
| І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив. |
| І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі. |
| І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі! |
| І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його. |
| І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення. |
| І зачав був Ной, муж землі, садити виноград. |
| А Ной витверезився від свого вина, і довідався, що йому був учинив його син наймолодший. |
| А Ной жив по потопі триста літ і п'ятдесят літ. |
| Ной, Сим, Хам та Яфет. |
| А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог. |
| а Ной, Даниїл та Йов були б серед неї, як живий Я! говорить Господь Бог, ані сина, ані дочки не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою власну душу. |
| Бо так само, як за днів до потопу всі їли й пили, женилися й заміж виходили, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу, |
| їли, пили, женилися, заміж виходили, аж до того дня, коли Ной увійшов до ковчегу; прийшов же потоп, і всіх вигубив. |
| Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона. |
Your search returned 25 verses