|
1
Симеон Петро, раб та апостол Ісуса Христа, до тих, хто одержав із нами рівноцінну віру в правді Бога нашого й Спасителя Ісуса Христа:
|
|
2
благодать вам та мир нехай примножиться в пізнанні Бога й Ісуса, Господа нашого!
|
|
3
Усе, що потрібне для життя та побожности, подала нам Його Божа сила пізнанням Того, Хто покликав нас славою та чеснотою.
|
|
4
Через них даровані нам цінні та великі обітниці, щоб ними ви стали учасниками Божої Істоти, утікаючи від пожадливого світового тління.
|
|
5
Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті пізнання,
|
|
6
а в пізнанні стримання, а в стриманні терпеливість, а в терпеливості благочестя,
|
|
7
а в благочесті братерство, а в братерстві любов.
|
|
8
Бо коли це в вас є та примножується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
|
|
9
А хто цього не має, той сліпий, короткозорий, він забув про очищення з своїх давніх гріхів.
|
|
10
Тому, браття, тим більше дбайте чинити міцним своє покликання та вибрання, бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь.
|
|
11
Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа.
|
|
12
Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
|
|
13
Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
|
|
14
знаючи, що я незабаром повинен покинути оселю свою, як і Господь наш Ісус Христос об'явив був мені.
|
|
15
А я пильнуватиму, щоб ви й по моєму відході завжди мали це в пам'яті.
|
|
16
Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байками, але бувши самовидцями Його величі.
|
|
17
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!
|
|
18
І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі.
|
|
19
І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,
|
|
20
бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить.
|
|
21
Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим.
|