|
1
Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.
|
|
2
Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.
|
|
3
А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.
|
|
4
Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.
|
|
5
А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.
|
|
6
При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,
|
|
7
а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.
|
|
8
Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.
|
|
9
Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,
|
|
10
що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.
|
|
11
Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,
|
|
12
і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.
|
|
13
Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,
|
|
14
скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!
|
|
15
Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.
|
|
16
Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,
|
|
17
заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.
|
|
18
Тому й перший заповіт освячений був не без крови:
|
|
19
Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,
|
|
20
проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!
|
|
21
Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.
|
|
22
І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.
|
|
23
Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.
|
|
24
Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,
|
|
25
і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,
|
|
26
бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.
|
|
27
І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,
|
|
28
так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.
|