|
1
Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.
|
|
2
Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.
|
|
3
Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.
|
|
4
Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!
|
|
5
Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.
|
|
6
Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.
|
|
7
І без усякої суперечки більший меншого благословляє.
|
|
8
І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.
|
|
9
І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.
|
|
10
Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.
|
|
11
Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?
|
|
12
Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.
|
|
13
Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.
|
|
14
Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.
|
|
15
І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,
|
|
16
що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.
|
|
17
Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.
|
|
18
Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.
|
|
19
Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.
|
|
20
І поскільки воно не без клятви,
|
|
21
вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,
|
|
22
то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!
|
|
23
І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,
|
|
24
але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.
|
|
25
Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.
|
|
26
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,
|
|
27
що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.
|
|
28
Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!
|