1
А віра то підстава сподіваного, доказ небаченого.
|
2
Бо нею засвідчені старші були.
|
3
Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
|
4
Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Каїн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог свідчив про дари його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
|
5
Вірою Енох був перенесений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що Богові він догодив.
|
6
Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
|
7
Вірою Ной, як дістав був об'явлення про те, чого ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти; нею світ засудив він, і став спадкоємцем праведности, що з віри вона.
|
8
Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
|
9
Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці,
|
10
бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець.
|
11
Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав.
|
12
Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.
|
13
Усі вони повмирали за вірою, не одержавши обітниць, але здалека бачили їх, і повітали, і вірували в них, та визнавали, що вони на землі чужаниці й приходьки.
|
14
Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають батьківщини.
|
15
І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б були час повернутись.
|
16
Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому й Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто.
|
17
Вірою Авраам, випробовуваний, привів був на жертву Ісака, і, мавши обітницю, приніс однородженого,
|
18
що йому було сказано: В Ісакові буде насіння тобі.
|
19
Бо він розумів, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на прообраз.
|
20
Вірою в майбутнє поблагословив Ісак Якова та Ісава.
|
21
Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йосипового, і схилився на верх свого жезла.
|
22
Вірою Йосип, умираючи, згадав про вихід синів Ізраїлевих та про кості свої заповів.
|
23
Вірою Мойсей, як родився, переховувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались наказу царевого.
|
24
Вірою Мойсей, коли виріс, відрікся зватися сином дочки фараонової.
|
25
Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху.
|
26
Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
|
27
Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царевого, бо він був непохитний, як той, хто Невидимого бачить.
|
28
Вірою справив він Пасху й покроплення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
|
29
Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходолом, на що спокусившись єгиптяни, потопились.
|
30
Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні їх.
|
31
Вірою блудниця Рахав не згинула з невірними, коли з миром прийняла вивідувачів.
|
32
І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків,
|
33
що вірою царства побивали, правду чинили, одержували обітниці, пащі левам загороджували,
|
34
силу огненну гасили, утікали від вістря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були на війні, обертали в розтіч полки чужоземців;
|
35
жінки діставали померлих своїх із воскресіння; а інші бували скатовані, не прийнявши визволення, щоб отримати краще воскресіння;
|
36
а інші дізнали наруги та рани, а також кайдани й в'язниці.
|
37
Камінням побиті бували, допитувані, перепилювані, умирали, зарубані мечем, тинялися в овечих та козячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
|
38
Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та горах, і по печерах та проваллях земних.
|
39
І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли,
|
40
бо Бог передбачив щось краще про нас, щоб вони не без нас досконалість одержали.
|