|
1
А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!
|
|
2
Коли хто думає, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
|
|
3
Коли ж любить хто Бога, той пізнаний Ним.
|
|
4
Тож про споживання ідольських жертов ми знаємо, що ідол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одного.
|
|
5
Бо хоч і існують так звані боги чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
|
|
6
та для нас один Бог Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Господь Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.
|
|
7
Та не всі таке мають знання, бо деякі мають призвичаєння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, і їхнє сумління, бувши недуже, споганюється.
|
|
8
Їжа ж нас до Бога не зближує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічого.
|
|
9
Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотикання слабим!
|
|
10
Коли бо хто бачить тебе, маючого знання, як ти в ідольській божниці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе, не буде спонукане їсти ідольські жертви?
|
|
11
І через знання твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!
|
|
12
Грішачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите.
|
|
13
Ось тому, коли їжа спокушує брата мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не спокусити брата свого!
|