|
1
Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;
|
|
2
а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.
|
|
3
А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.
|
|
4
Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.
|
|
5
Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
|
|
6
Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.
|
|
7
Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?
|
|
8
Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!
|
|
9
Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.
|
|
10
Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!
|
|
11
Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,
|
|
12
і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;
|
|
13
як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!
|
|
14
Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.
|
|
15
Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...
|
|
16
Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!
|
|
17
Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.
|
|
18
Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.
|
|
19
Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.
|
|
20
Бо Царство Боже не в слові, а в силі.
|
|
21
Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?
|