|
1
Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.
|
|
2
Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
|
|
3
А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.
|
|
4
Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
|
|
5
Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.
|
|
6
А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?
|
|
7
Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?
|
|
8
Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?
|
|
9
Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!
|
|
10
Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!
|
|
11
І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.
|
|
12
Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!
|
|
13
Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
|
|
14
Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!
|
|
15
Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
|
|
16
Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.
|
|
17
Ти дякуєш добре, але не будується інший.
|
|
18
Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.
|
|
19
Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
|
|
20
Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!
|
|
21
У Законі написано: Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму людям оцим, та Мене вони й так не послухають, каже Господь.
|
|
22
Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
|
|
23
А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
|
|
24
Коли ж усі пророкують, а ввійде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
|
|
25
і так таємниці серця його виявляються, і так він падає ницьма і вклоняється Богові й каже: Бог справді між вами!
|
|
26
То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об'явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!
|
|
27
Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за чергою, а один нехай перекладає!
|
|
28
А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
|
|
29
А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнають.
|
|
30
Коли ж відкриття буде іншому з тих, хто сидить, нехай перший замовкне!
|
|
31
Бо можете пророкувати ви всі по одному, щоб училися всі й усі тішилися!
|
|
32
І коряться духи пророчі пророкам,
|
|
33
бо Бог не є Богом безладу, але миру. Як по всіх Церквах у святих,
|
|
34
нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, тільки коритись, як каже й Закон.
|
|
35
Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, непристойно бо жінці говорити в Церкві!
|
|
36
Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
|
|
37
Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що я пишу вам, бо Господня це заповідь!
|
|
38
Коли б же хто не розумів, нехай не розуміє!
|
|
39
Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
|
|
40
Але все нехай буде добропристойно і статечно!
|