|
1
Не хочу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були, і всі перейшли через море,
|
|
2
і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
|
|
3
і всі їли ту саму поживу духовну,
|
|
4
і пили всі той самий духовний напій, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля був Христос!
|
|
5
Але їх багатьох не вподобав був Бог, бо понищив Він їх у пустині.
|
|
6
А це були приклади нам, щоб ми пожадливі на зле не були, як були пожадливі й вони.
|
|
7
Не будьте також ідолянами, як деякі з них, як написано: Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати.
|
|
8
Не станьмо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і полягло їх одного дня двадцять три тисячі.
|
|
9
Ані не випробовуймо Христа, як деякі з них випробовували, та й від зміїв загинули.
|
|
10
Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від погубителя.
|
|
11
Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов.
|
|
12
Тому то, хто думає, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
|
|
13
Досягла вас спроба не інша, тільки людська; але вірний Бог, Який не попустить, щоб ви випробовувалися більше, ніж можете, але при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її.
|
|
14
Тому, мої любі, утікайте від служіння ідолам.
|
|
15
Кажу, як розумним; судіть самі, що кажу я.
|
|
16
Чаша благословення, яку благословляємо, чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового?
|
|
17
Тому що один хліб, тіло одне нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
|
|
18
Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники вівтаря?
|
|
19
Тож що я кажу? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
|
|
20
Ні, але те, що в жертву приносять, демонам, а не Богові в жертву приносять. Я ж не хочу, щоб ви спільниками для демонів стали.
|
|
21
Бо не можете пити чаші Господньої та чаші демонської; не можете бути спільниками Господнього столу й столу демонського.
|
|
22
Чи ми дратуватимем Господа? Хіба ми потужніші за Нього?
|
|
23
Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, та будує не все!
|
|
24
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!
|
|
25
Їжте все, що на ятках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись,
|
|
26
Бо Господня земля, і все, що на ній!
|
|
27
Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти, їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
|
|
28
Коли ж скаже вам хтось: Це ідольська жертва, не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
|
|
29
Говорю ж не про власне сумління, але іншого, чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
|
|
30
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що дякую я?
|
|
31
Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте, або коли інше що робите, усе на Божу славу робіть!
|
|
32
Не робіть спокуси юдеям та гелленам, та Церкві Божій,
|
|
33
як догоджую й я всім у всьому, не шукаючи в тому пожитку свого, але пожитку для багатьох, щоб спаслися вони.
|