|
1
Тож немає тепер жадного осуду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за духом,
|
|
2
бо закон духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха й смерти.
|
|
3
Бо що було неможливе для Закону, у чому був він безсилий тілом, Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
|
|
4
щоб виконалось виправдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
|
|
5
Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне.
|
|
6
Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир,
|
|
7
думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може.
|
|
8
І ті, хто ходить за тілом, не можуть догодити Богові.
|
|
9
А ви не в тілі, але в дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
|
|
10
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
|
|
11
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, оживить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
|
|
12
Тому то, браття, ми не боржники тіла, щоб жити за тілом;
|
|
13
бо коли живете за тілом, то маєте вмерти, а коли духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити.
|
|
14
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
|
|
15
бо не взяли ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа синівства, що через Нього кличемо: Авва, Отче!
|
|
16
Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі.
|
|
17
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки разом із Ним ми терпимо, щоб разом із Ним і прославитись.
|
|
18
Бо я думаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
|
|
19
Бо чекання створіння очікує з'явлення синів Божих,
|
|
20
бо створіння покорилось марноті не добровільно, але через того, хто скорив його, в надії,
|
|
21
що й саме створіння визволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
|
|
22
Бо знаємо, що все створіння разом зідхає й разом мучиться аж досі.
|
|
23
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
|
|
24
Надією бо ми спаслися. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що бачить, чому б того й надіявся?
|
|
25
А коли сподіваємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
|
|
26
Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.
|
|
27
А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
|
|
28
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
|
|
29
Бо кого Він передбачив, тих і призначив, щоб були подібні до образу Сина Його, щоб Він був перворідним поміж багатьма братами.
|
|
30
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і виправдав, а кого виправдав, тих і прославив.
|
|
31
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
|
|
32
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, як же не дав би Він нам із Ним і всього?
|
|
33
Хто оскаржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
|
|
34
Хто ж той, що засуджує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, Він праворуч Бога, і Він і заступається за нас.
|
|
35
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
|
|
36
Як написано: За Тебе нас цілий день умертвляють, нас уважають за овець, приречених на заколення.
|
|
37
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
|
|
38
Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
|
|
39
ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!
|