|
1
Чи ви не знаєте, браття, бо говорю тим, хто знає Закона, що Закон панує над людиною, поки вона живе?
|
|
2
Бо заміжня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
|
|
3
Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелюбницею, якщо стане дружиною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Закону, і не буде перелюбницею, якщо стане за дружину іншому чоловікові.
|
|
4
Так, мої браття, і ви вмерли для Закону через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскреслому з мертвих, щоб приносити плід Богові.
|
|
5
Бо коли ми жили за тілом, то пристрасті гріховні, що походять від Закону, діяли в наших членах, щоб приносити плід смерти.
|
|
6
А тепер ми звільнились від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обновленням духа, а не старістю букви.
|
|
7
Що ж скажемо? Чи Закон то гріх? Зовсім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Закон, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: Не пожадай.
|
|
8
Але гріх, узявши привід від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
|
|
9
А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
|
|
10
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
|
|
11
бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертвив.
|
|
12
Тому то Закон святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
|
|
13
Тож чи добре стало мені смертю? Зовсім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став міцно грішний через заповідь.
|
|
14
Бо ми знаємо, що Закон духовний, а я тілесний, проданий під гріх.
|
|
15
Бо що я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу, те я роблю.
|
|
16
А коли роблю те, чого я не хочу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
|
|
17
а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
|
|
18
Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажання лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знаходжу.
|
|
19
Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
|
|
20
Коли ж я роблю те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
|
|
21
Тож знаходжу закона, коли хочу робити добро, що зло лежить у мені.
|
|
22
Бо маю задоволення в Законі Божому за внутрішнім чоловіком,
|
|
23
та бачу інший закон у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і полонить мене законом гріховним, що знаходиться в членах моїх.
|
|
24
Нещасна я людина! Хто мене визволить від тіла цієї смерти?
|
|
25
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому то я сам служу розумом Законові Божому, але тілом закону гріховному...
|