1
Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
|
2
Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.
|
3
Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене.
|
4
А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію.
|
5
А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
|
6
щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
|
7
Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
|
8
Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці,
|
9
а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати!
|
10
І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його!
|
11
І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!
|
12
І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть!
|
13
Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
|
14
І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
|
15
А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,
|
16
щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.
|
17
Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
|
18
бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,
|
19
силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.
|
20
При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,
|
21
але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!
|
22
Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
|
23
А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,
|
24
коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.
|
25
А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,
|
26
бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.
|
27
Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.
|
28
Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.
|
29
І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.
|
30
Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
|
31
щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,
|
32
щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!
|
33
А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.
|