|
1
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для звіщання Євангелії Божої,
|
|
2
яке Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писаннях,
|
|
3
про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,
|
|
4
і об'явився Сином Божим у силі, за духом святости, через воскресення з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,
|
|
5
що через Нього прийняли ми благодать і апостольство на послух віри через Ім'я Його між усіма народами,
|
|
6
між якими й ви, покликані Ісуса Христа,
|
|
7
усім, хто знаходиться в Римі, улюбленим Божим, вибраним святим, благодать вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!
|
|
8
Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.
|
|
9
Бо свідок мені Бог, Якому служу духом своїм у звіщанні Євангелії Його Сина, що я безперестанно згадую про вас,
|
|
10
і в молитвах своїх завжди молюся, щоб воля Божа щасливо попровадила мене коли прийти до вас.
|
|
11
Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для зміцнення вас,
|
|
12
цебто потішитись разом між вами спільною вірою і вашою, і моєю.
|
|
13
Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я замір прийти до вас, але мені перешкоджувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших народів.
|
|
14
А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник.
|
|
15
Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Євангелію.
|
|
16
Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім гелленові.
|
|
17
Правда бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: А праведний житиме вірою.
|
|
18
Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гамують неправдою,
|
|
19
тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.
|
|
20
Бо Його невидиме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, думанням про твори стає видиме. Так що нема їм виправдання,
|
|
21
бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце.
|
|
22
Називаючи себе мудрими, вони потуманіли,
|
|
23
і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів.
|
|
24
Тому то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.
|
|
25
Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь.
|
|
26
Через це Бог їх видав на пожадливість ганебну, бо їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне.
|
|
27
Так само й чоловіки, позоставивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому блудові.
|
|
28
А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне.
|
|
29
Вони повні всякої неправди, лукавства, зажерливости, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв,
|
|
30
обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам,
|
|
31
нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві.
|
|
32
Вони знають присуд Божий, що ті, хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.
|