|
1
А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.
|
|
2
І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.
|
|
3
Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.
|
|
4
Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!
|
|
5
І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.
|
|
6
Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!
|
|
7
І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...
|
|
8
І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!
|
|
9
Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.
|
|
10
І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!
|
|
11
А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.
|
|
12
І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?
|
|
13
Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
|
|
14
Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.
|
|
15
Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!
|
|
16
І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.
|
|
17
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.
|
|
18
А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.
|
|
19
Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,
|
|
20
щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,
|
|
21
що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!
|
|
22
Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!
|
|
23
І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.
|
|
24
Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.
|
|
25
Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!
|
|
26
Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!
|