|
1
Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились.
|
|
2
Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!
|
|
3
А це вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
|
|
4
Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я спочатку, бо з вами Я був.
|
|
5
Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, і ніхто з вас Мене не питає: Куди йдеш?
|
|
6
Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше наповнилось смутком.
|
|
7
Та Я правду кажу вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А коли Я піду, то пошлю вам Його.
|
|
8
А як прийде, Він світові виявить про гріх, і про правду, і про суд:
|
|
9
тож про гріх, що не вірують у Мене;
|
|
10
а про правду, що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
|
|
11
а про суд, що засуджений князь цього світу.
|
|
12
Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
|
|
13
А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.
|
|
14
Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.
|
|
15
Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він візьме з Мого та й вам сповістить.
|
|
16
Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця.
|
|
17
А деякі з учнів Його говорили один до одного: Що таке, що сказав Він до нас: Незабаром, і Мене вже не будете бачити, і знов незабаром і Мене ви побачите, та: Я йду до Отця?...
|
|
18
Гомоніли також: Що таке, що говорить: Незабаром? Про що каже, не знаємо...
|
|
19
Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: Незабаром, і вже Мене бачити не будете ви, і знов незабаром і Мене ви побачите?
|
|
20
Поправді, поправді кажу вам, що ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви будете, але сум ваш обернеться в радість!
|
|
21
Журиться жінка, що родить, бо настала година її. Як дитинку ж породить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за радощів, що людина зродилась на світ...
|
|
22
Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не відійме!
|
|
23
Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, Він дасть вам.
|
|
24
Не просили ви досі нічого в Ім'я Моє. Просіть і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
|
|
25
Оце все Я в притчах до вас говорив. Настає година, коли притчами Я вже не буду до вас промовляти, але явно звіщу про Отця вам.
|
|
26
Того дня ви проситимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу, що вблагаю Отця Я за вас,
|
|
27
бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
|
|
28
Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця.
|
|
29
Його учні відказують: Ось тепер Ти говориш відкрито, і жадної притчі не кажеш.
|
|
30
Тепер відаємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!
|
|
31
Ісус їм відповів: Тепер віруєте?
|
|
32
Ото настає година, і вже настала, що ви розпорошитесь кожен у власне своє, а Мене ви Самого покинете... Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
|
|
33
Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!
|