|
1
І закликав Він дванадцятьох Своїх учнів, і владу їм дав над нечистими духами, щоб їх виганяли вони, і щоб уздоровляли всіляку недугу та неміч всіляку.
|
|
2
А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його;
|
|
3
Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій; Яків, син Алфеїв, і Тадей;
|
|
4
Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його.
|
|
5
Цих Дванадцятьох Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: На путь до поган не ходіть, і до самарянського міста не входьте,
|
|
6
але йдіть радніш до овечок загинулих дому Ізраїлевого.
|
|
7
А ходячи, проповідуйте та говоріть, що наблизилось Царство Небесне.
|
|
8
Уздоровляйте недужих, воскрешайте померлих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Ви дармо дістали, дармо й давайте.
|
|
9
Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів,
|
|
10
ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи.
|
|
11
А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете.
|
|
12
А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому!
|
|
13
І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.
|
|
14
А як хто вас не прийме, і ваших слів не послухає, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох із ніг своїх.
|
|
15
Поправді кажу вам: легше буде країні содомській й гоморській дня судного, аніж місту тому!
|
|
16
Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки.
|
|
17
Стережіться ж людей, бо вони на суди видаватимуть вас, та по синагогах своїх бичувати вас будуть.
|
|
18
І до правителів та до царів поведуть вас за Мене, на свідчення їм і поганам.
|
|
19
А коли видаватимуть вас, не журіться, як або що говорити: тієї години буде вам дане, що маєте ви говорити,
|
|
20
бо не ви промовлятимете, але Дух Отця вашого в вас промовлятиме.
|
|
21
І видасть на смерть брата брат, а батько дитину. І діти повстануть супроти батьків, і їх повбивають.
|
|
22
І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений.
|
|
23
А коли будуть вас переслідувати в однім місті, утікайте до іншого. Поправді кажу вам, не встигнете ви обійти міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський.
|
|
24
Учень не більший за вчителя, а раб понад пана свого.
|
|
25
Доволі для учня, коли буде він, як учитель його, а раб як господар його. Коли Вельзевулом назвали господаря дому, скільки ж більше назвуть так домашніх його!
|
|
26
Але не лякайтеся їх. Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
|
|
27
Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах.
|
|
28
І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може; але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні.
|
|
29
Чи не два горобці продаються за гріш? А на землю із них ні один не впаде без волі Отця вашого.
|
|
30
А вам і волосся все на голові пораховано.
|
|
31
Отож, не лякайтесь, бо вартніші ви за багатьох горобців.
|
|
32
Отже, кожного, хто Мене визнає перед людьми, того перед Небесним Отцем Моїм визнаю й Я.
|
|
33
Хто ж Мене відцурається перед людьми, того й Я відцураюся перед Небесним Отцем Моїм.
|
|
34
Не думайте, що Я прийшов, щоб мир на землю принести, Я не мир принести прийшов, а меча.
|
|
35
Я ж прийшов порізнити чоловіка з батьком його, дочку з її матір'ю, і невістку з свекрухою її.
|
|
36
І: вороги чоловікові домашні його!
|
|
37
Хто більш, як Мене, любить батька чи матір, той Мене недостойний. І хто більш, як Мене, любить сина чи дочку, той Мене недостойний.
|
|
38
І хто не візьме свого хреста, і не піде за Мною слідом, той Мене недостойний.
|
|
39
Хто душу свою зберігає, той погубить її, хто ж за Мене погубить душу свою, той знайде її.
|
|
40
Хто вас приймає приймає Мене, хто ж приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене.
|
|
41
Хто приймає пророка, як пророка, той дістане нагороду пророчу, хто ж приймає праведника, як праведника, той дістане нагороду праведничу.
|
|
42
І хто напоїть, як учня, кого з малих цих бодай кухлем водиці холодної, поправді кажу вам, той не згубить нагороди своєї.
|