|
1
І осівся Ізраїль у Шіттімі, і народ зачав ходити на розпусту до моавських дочок,
|
|
2
а вони закликали народ до жертов їхнім богам, і народ їв та вклонявся богам їхнім.
|
|
3
І Ізраїль приліпився був до пеорського Ваала. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
|
|
4
І сказав Господь до Мойсея: Візьми всіх голів народу, та й повішай їх для Господа навпроти сонця. І відвернеться палючий Господній гнів від Ізраїля.
|
|
5
І сказав Мойсей до Ізраїлевих суддів: Позабивайте кожен мужів своїх, приліплених до пеорського Ваала.
|
|
6
Аж ось прийшов один із Ізраїлевих синів, та й привів до братів своїх мідіянітянку на очах Мойсея й на очах усієї громади Ізраїлевих синів, а вони плакали при вході скинії заповіту.
|
|
7
І побачив це Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона. І встав він з-посеред громади, і взяв списа в свою руку.
|
|
8
І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до середини мешкання, та й пробив їх обох ізраїльтянина та ту жінку, аж через її черево. І була стримана поразка Ізраїлевих синів.
|
|
9
І померло в поразці двадцять і чотири тисячі.
|
|
10
І промовив Господь до Мойсея, говорячи:
|
|
11
Пінхас, син Елеазара, сина священика Аарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих синів, коли він запалився горливістю Моєю серед них. І Я не вигубив Ізраїлевих синів у Своїй горливості.
|
|
12
Тому скажи: ось Я даю йому свого заповіта: мир.
|
|
13
І буде йому та насінню його по нім заповіт вічного священства за те, що він запалився для Бога свого, і очистив Ізраїлевих синів.
|
|
14
А ймення забитого Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіянітянкою, Зімрі, син Салу, начальник батькового дому Симеона.
|
|
15
І ім'я тієї забитої мідіянітської жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в Мідіяні.
|
|
16
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
|
|
17
Ненавидіти мідіянітів, і будете їх забивати!
|
|
18
Бож вони ненавидять вас у своїх підступах, що зводили вас через Пеора, і через Козбі, дочку мідіянітського начальника, сестру їх, забиту дня поразки за Пеора.
|