|
1
І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.
|
|
2
І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.
|
|
3
І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!
|
|
4
І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?
|
|
5
І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!
|
|
6
І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!
|
|
7
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
|
|
8
Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.
|
|
9
І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.
|
|
10
І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?
|
|
11
І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...
|
|
12
І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.
|
|
13
Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.
|
|
14
І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.
|
|
15
І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.
|
|
16
І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.
|
|
17
Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.
|
|
18
І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!
|
|
19
І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!
|
|
20
А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.
|
|
21
І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.
|
|
22
І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.
|
|
23
І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:
|
|
24
Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.
|
|
25
Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.
|
|
26
І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.
|
|
27
І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.
|
|
28
І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.
|
|
29
І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.
|