|
1
(2-3) Скажіть своїм братам: Народ Мій, а своїм сестрам: Помилувана.
|
|
2
(2-4) Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій перелюб,
|
|
3
(2-5) щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
|
|
4
(2-6) Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
|
|
5
(2-7) бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
|
|
6
(2-8) Тому то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, і стежок своїх не знайде вона.
|
|
7
(2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
|
|
8
(2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
|
|
9
(2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
|
|
10
(2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
|
|
11
(2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
|
|
12
(2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!
|
|
13
(2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
|
|
14
(2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
|
|
15
(2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
|
|
16
(2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.
|
|
17
(2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
|
|
18
(2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
|
|
19
(2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.
|
|
20
(2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
|
|
21
(2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,
|
|
22
(2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
|
|
23
(2-25) І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!
|