|
1
А Азарія, син Оведів, злинув на нього Дух Божий.
|
|
2
І вийшов він перед Асу та й сказав йому: Послухайте мене, Асо та ввесь Юдо й Веніямине! Господь з вами, якщо будете з Ним, і якщо будете Його шукати, дасть вам знайти Себе. А якщо ви полишите Його, полишить Він вас!
|
|
3
У Ізраїля було багато днів, коли був він без правдивого Бога, і без священика-вчителя та без Закону.
|
|
4
І вернувся він в утиску своєму до Господа, Бога Ізраїлевого, і вони шукали Його, і Він дав їм знайти Себе.
|
|
5
А тими часами не було спокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неспокої в усіх мешканців Краю.
|
|
6
І воював народ проти народу та місто проти міста, бо Бог побентежив їх усяким лихом.
|
|
7
А ви будьте міцні, і нехай не слабнуть ваші руки, бо є нагорода для вашої чинности!
|
|
8
А коли Аса почув оці слова та пророцтво, яке говорив пророк Азарія, син Оведів, то зміцнився, і повикидав поганські гидоти зо всього краю Юдиного та Веніяминового, та з міст, які він здобув з Єфремових гір, і відновив Господнього жертівника, що перед Господнім притвором.
|
|
9
І зібрав він усього Юду й Веніямина та тих, що мешкали часово з ними з Єфрему, і з Манасії, і з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з Ізраїля, коли побачили, що з ним Господь, його Бог.
|
|
10
І вони зібралися до Єрусалиму третього місяця, п'ятнадцятого року царювання Аси.
|
|
11
І принесли вони того дня в жертву для Господа зо здобичі, яку поприводили: худоби великої сім сотень, а худоби дрібної сім тисяч.
|
|
12
І ввійшли вони в умову, щоб звертатися до Господа, Бога їхніх батьків, усім своїм серцем та всією своєю душею.
|
|
13
А кожен, хто не буде звертатися до Господа, Бога Ізраїля, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.
|
|
14
І заприсяглися вони Господеві голосом сильним, і окликом, і сурмами, і рогами.
|
|
15
І тішився ввесь Юда тією присягою, бо вони заприсяглися всім серцем своїм, і всією своєю волею шукали Його, і Він дав їм знайти Себе. І Господь дав їм мир навколо.
|
|
16
І навіть Мааху, матір царя Аси, й її він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Астарти. І Аса порубав боввана її, і розтер, і спалив у долині Кедрон.
|
|
17
Та пагірки не минулися в Ізраїля, але Асине серце було все з Господом по всі його дні.
|
|
18
І вніс він до Божого дому святі речі свого батька та святі речі свої, срібло, і золото, і посуд.
|
|
19
А війни не було аж до тридцять й п'ятого року царювання Аси.
|