|
1
І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
|
|
2
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
|
|
3
Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
|
|
4
Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!
|
|
5
І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
|
|
6
А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.
|
|
7
І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
|
|
8
Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
|
|
9
по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
|
|
10
І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.
|
|
11
Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
|
|
12
І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
|
|
13
Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
|
|
14
вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
|
|
15
І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
|
|
16
А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
|
|
17
І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
|
|
18
І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
|
|
19
І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
|
|
20
На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.
|
|
21
І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
|
|
22
Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.
|
|
23
І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
|
|
24
І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
|