|
1
І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм.
|
|
2
І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж.
|
|
3
І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я.
|
|
4
І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом.
|
|
5
І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
|
|
6
І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним.
|
|
7
І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом.
|
|
8
І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'я йому: Аллон-Бахут.
|
|
9
І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його.
|
|
10
І сказав йому Бог: Ім'я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім'я твоє Яків, але Ізраїль буде ім'я твоє. І назвав ім'я йому: Ізраїль.
|
|
11
І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх.
|
|
12
А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.
|
|
13
І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив.
|
|
14
І поставив Яків пам'ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам'ятника кам'яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою.
|
|
15
І назвав Яків ім'я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.
|
|
16
І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи.
|
|
17
І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син.
|
|
18
І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім'я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин.
|
|
19
І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм.
|
|
20
І поставив Яків пам'ятника на гробі її, це надгробний пам'ятник Рахілі аж до сьогодні.
|
|
21
І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру.
|
|
22
І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів.
|
|
23
Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон.
|
|
24
Сини Рахілині: Йосип і Веніямин.
|
|
25
А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим.
|
|
26
А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському.
|
|
27
І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир'ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак.
|
|
28
І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ.
|
|
29
І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
|